- повсталий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до повстати.2) у знач. прикм. Який піднявся на боротьбу, підняв повстання. Повсталий люд. || у знач. ім. повста́лий, -лого, ч. Той, хто піднявся на боротьбу, підняв повстання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.